Обирай життя
Ти обирай життя. Так, воно одне - Прекрасне і жахливе. З невпинною швидкістю У прірву смерті летить. Усе одно живи, Не знаючи, Що буде зараз чи завтра. У невідомості Наосліп уперто йди Вперед, у небуття, Аби радіти дням - Легким і сонячним - Що спокій принесуть У зранену душу твою. І посмішка ясніє, Коли дорога темна спалахне Тремкими іскрами... Молочний шлях під ногами Бризне безліччю зір, Що сльозами впадуть, Коли дні гніву настануть - Важкі, наче камені, Солоні і чорні, Гіркі, як полин. І так увесь час: Дні щастя - дні суму. Якісь тривають вічність, Якісь - одну лиш мить. Ніколи не вгадаєш, Що день новий готує. Не обривай сей шлях. Він твій. Його пройди До самого кінця. І як би не було В майбутньому, колись, Все ж обирай життя.
2021-04-17 21:51:19
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4090