21.08.2022
Rin Ottobre
В центрі Києва знов барикади, В Миколаєві чутно сирени. Розриваються поруч снаряди Над весняним скривавленим небом. Маріуполь тримає удари. У Чернігові чорно від диму. Це не фільм, а жорстока реальність, У якій ми хотіли лиш жити. І зів'ялими квітами люди Назавжди під ракетами впали В Ірпені, у Херсоні чи в Сумах... А тій нечисті мало, все мало. Та допоки у небі блакитнім Сходить жовтогарячеє сонце, Переможемо - вільні і сильні. І за кожного ми помстимося.
2023-03-15 22:32:42
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Гарний і патріотичний вірш.
Відповісти
2023-03-16 08:59:35
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую.
Відповісти
2023-03-16 12:24:11
1
Інші вірші поета
Я пізнаватиму тебе Додолу осипалися пелюстки сліз Хижа ніч Твої руки
Інші поети
Sweet_ k452
@sweet_452
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2156
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1822