21.08.2022
В центрі Києва знов барикади, В Миколаєві чутно сирени. Розриваються поруч снаряди Над весняним скривавленим небом. Маріуполь тримає удари. У Чернігові чорно від диму. Це не фільм, а жорстока реальність, У якій ми хотіли лиш жити. І зів'ялими квітами люди Назавжди під ракетами впали В Ірпені, у Херсоні чи в Сумах... А тій нечисті мало, все мало. Та допоки у небі блакитнім Сходить жовтогарячеє сонце, Переможемо - вільні і сильні. І за кожного ми помстимося.
2023-03-15 22:32:42
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Гарний і патріотичний вірш.
Відповісти
2023-03-16 08:59:35
1
Rin Ottobre
@Н Ф дякую.
Відповісти
2023-03-16 12:24:11
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1342
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1420