ЖИТЬ
Над деньгами и золотом чахнем, как будто Кощей. Словно кобра факира - мы жертвы умелых реклам. В этой жизни немного действительно важных вещей: Лишь любовь да мечты, а всё прочее – мусор и хлам. И как только начнёшь сожалеть, обижаться и ныть, Враз тебя засосёт эта вязкая, мутная тина. И не грех об одном лишь неистово Бога молить - О здоровье родных. Остальное – всего лишь рутина. И не важно, что было, и что тебя ждёт впереди. Сердце бьётся в груди! Мы умеем любить! Мы живые! Ты в квартире проблемы запри и гулять выходи, И смотри на предметы, как будто их видишь впервые. Только так ты сумеешь свой мир от напастей спасти, Как от яда змеиного - душу от зла защитить. Ах, какая же роскошь – по первому снегу брести! И любить. И мечтать. И не думать, а чувствовать … ЖИТЬ.
2023-01-19 08:13:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5279
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5974