ДЕЗЕРТИР
Я ведь по жизни мечтательный дезертир. Часто сбегаю в грёзы, где гладь и тишь. Я нам придумаю новый, уютный мир, Ты красоту в этом мире нам сочинишь. Если же тучи укутают горизонт, Небо над нами заплачет навзрыд дождём, Нафантазируем над головою зонт. Вместе под ним осадки мы переждём Вообразить мы можем хоть рай, хоть ад. Изобрести лекарство от неудач. Жизнь реалистов топит – слепых котят. Только влюблённый смешлив, потому что зряч. Если делить печали все пополам, Радости получается умножать. Главное - встретить такого же, как ты сам, Счастье вдвоём легко можно намечтать.
2023-02-03 20:59:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992