ТЕАТР ЖЕСТОКОСТИ

Андрій Лаврик

(18+)
Есть свой соблазн в бездонной пропасти, Не воспаришь вовек, ему поддавшись. Так любят зрители театр жестокости, Уж всем пресытившись, да обожравшись. Пинки, затрещины, и зуботычины На сцене розданы всем, кто помечены. Кого жалеть-то нам? Все обезличены. Умелым автором расчеловечены. Чужая кровушка течёт водицею, И жизнь грошовая, коль не твоя. А правда кажется всем небылицею, В масштабах мира пшик – смерть муравья. Средь этой серости, тоски, убогости, В душе не больше чувств, чем в манекене. Забавой кажется театр жестокости, Пока ты в зале сам, а не на сцене.

2023-02-12 10:32:37

Інші вірші поета

ТWO FUNNY SWANS Вітер в полі виє! Трамвайными путями НЕ МОЖЕШЬ В ДЖИНСЫ ВТИСНУТЬ ПУХЛЫЙ ЗАД?

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Doesnt Matter

@Doesntmatter

JYA

@JYAY

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3618

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5190