Весной они пахали, сеяли
Весной они пахали, сеяли Пшеницу, кукурузу, рожь. В себя и в Бога свято верили, Брезгливо презирали ложь. Гордясь рабочими мозолями, Сидели за большим столом. А шрамы были лишь паролями, Их породнившими с Христом. Их тоже распинали, вешали, Стреляли в сердце, в спину нож Втыкали, величали грешными, И продавали ни за грош. Жизнь - как река - остудит водами Пожар времён. Развеет дым. Заколосится поле всходами Под небом вечно голубым.
2023-02-12 20:23:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12974
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10146