Весной они пахали, сеяли
Весной они пахали, сеяли Пшеницу, кукурузу, рожь. В себя и в Бога свято верили, Брезгливо презирали ложь. Гордясь рабочими мозолями, Сидели за большим столом. А шрамы были лишь паролями, Их породнившими с Христом. Их тоже распинали, вешали, Стреляли в сердце, в спину нож Втыкали, величали грешными, И продавали ни за грош. Жизнь - как река - остудит водами Пожар времён. Развеет дым. Заколосится поле всходами Под небом вечно голубым.
2023-02-12 20:23:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9213