У судьбы нервный сбивчивый почерк

Андрій Лаврик

У судьбы нервный сбивчивый почерк, - Словно руки дрожали в стужу. В этом мире пустых оболочек Трудно встретить родную душу. И становится боязно как-то, Но на нашей холодной планете Куда проще стать жертвой теракта, Или встретить на улице йети. Вот и гоним так век от века Наших душ племена кочевые. Как найти своего человека? В мире, где почти все чужие. Злые, желчные одиночки И себя и других терзают. Бродят праздные оболочки. Что-то ищут. А что – не знают. Есть одна только в жизни утеха, Ежедневно с реальностью споря, - Умножать с кем-то радость успеха, Разделять с кем-то тяготы горя. Слишком многих судьба доконала Одиночества гибельным ядом. А для счастья ведь надо так мало – Чтобы кто-то сказал нам: «Я рядом».

2023-02-03 09:28:48

Інші вірші поета

В небе холодно звёздам жемчужным Пам’ятаю 10 ОТЛИЧИЙ ДЕЛА МОИ НЕ МЫЧАТ, НЕ ТЕЛЯТСЯ

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Владислав Мірошніченко

@Vladislav_Miroshnichenko

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12352

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3616