Світанок розпалив мільйон багать
Андрій Лаврик
Світанок розпалив мільйон багать, Здіймає ранок сонячні вітрила. Ти їдеш у маршрутці № 5, Сховавши за спиною вільні крила. Ранкова кава, перша сигарета, Нудні обличчя, недотепні жарти. Цей ранок, ця весна і ця планета Лише для тебе. Ти одна їх варта. Юрба навколо від краси сп’яніла: Мажори, волоцюги, торгаші. І кожен з них бажав би твого тіла. А я б хотів торкнутися душі. Хай сяє кожен день, мов діамант, Дай Бог тобі щасливого випадку. А я що зміг? Лише букет троянд. Та ці слова. Залиш собі. На згадку.
2023-02-03 16:25:23
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еліна Сірик
Як зворушливо💔
Відповісти
2023-02-03 21:04:10
Подобається
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-03 21:15:51
Подобається
Інші вірші поета
IN LOVING MEMORY СТАРЫЙ КОРАБЛЬ ХУ Зреют наши души
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3686
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2539