Небу этой ночью одиноко
Небу этой ночью одиноко, Ни луны не видно и ни звёзд. Лишь оно глядит, как глаз пророка, Сквозь заснеженные волосы берёз. Снег кружит в замысловатом танце, Под набивкою подошв стираясь в грязь. И снежинки, как небесные повстанцы, Погибают, с темнотой души борясь. Грусть небес не в силах превозмочь я, Ветер гонит, хохоча во след, Жизнь мою, как скомканные клочья, Из вчерашних будничных газет. И будто мир! И свет! И всё сначала! Фонарный столб - как ясный херувим. Нет ничего желанней одеяла, Но не тогда, когда под ним один.
2023-01-27 13:57:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8917
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10146