МЕДВЕДЬ И СПИЧКИ (БАСНЯ)
Под старость лет сошёл с ума лесной медведь. В кустах малинкой обжираясь по привычке, Нашёл оброненные кем-то прежним спички, Сел на пенёк, и ну отчаянно реветь: «Я всех согрею, кто живёт в большом лесу, Хвалите же меня, и прославляйте чинно. Спасу от холода и волка и лису.» Плешивый мишка чиркнул спичкой, дурачина. Вот вспыхнула калина, а за ней Берёзы, клёны, даже пальмы запылали. Лишь зайцы, дорожа шкуркой своей, В лихом пожаре том кретина прославляли. Горел енот, горел трудяга ёжик. Козлы сбегали, не жалея ножек. Сам косолапый, скрепы чтя свои невежьи, Обгадил жидко местность по-медвежьи. Мораль: понятно даже самой малой птичке, Куда засунуть нужно мишке свои спички.
2023-02-10 08:05:12
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5988
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2488