ПОЛЕ БРАНИ
Андрій Лаврик
То ли слёзы этой ночью душат, Иль неотвратимость предсказаний. Звёзды зажигаются – как души Павших на житейском поле брани. В этом поле каждый одиночка. Закрывает детские гештальты. Был ты звонким, словно песни строчка, Но разбил души своей хрусталь ты. И, пересобрав потом осколки, Склеил их дешёвым суперклеем. Оглянулся – а вокруг все волки. В зеркало взглянул – стал сам злодеем. Сколько встречных сам обвёл ты мелом? Личности твоей стал мощен камень. Но у злого рока под прицелом Хищники становятся щенками.
2023-02-08 20:53:46
1
0
Інші вірші поета
НОВИЙ РIК БЕССОННИЦА Ковш месяца черпает из реки Д – ЗНАЧИТЬ ДОСКОНАЛІСТЬ
Інші поети
Shirudi NR
@shirudi17
dog 007
@dog_007
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3262
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4527