ЭТА ОСЕНЬ СНАРУЖИ ДОМОВ
Эта осень снаружи домов, Но внутри у меня. Без исписанных кровью листов Не проходит и дня. Поезд памяти мчится Со станции «Прошлое» в «Ад». Ночь в окне темнолица - Мучитель мой и адвокат. Огласив приговор, В протоколе запишет судья: «Был застрелен в упор При попытке сбежать от себя.» В небе лунный нефрит. Нарушая зловещую тишь, Пьяный ветер бубнит: «Эх, чудак, от себя не сбежишь».
2023-01-20 07:58:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4130
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7833