Чувство. Шесть букв. По вертикали.
Чувство. Шесть букв. По вертикали. Вписываю «л-ю-б-о-в-ь». Ещё один день просрочен. Луна, как гиена в нелепом оскале, Бросается нам под колёса с обочин. Так кажется волком во мраке куст, Фантазия, знаешь ли, близорука. Слова вырываются паром из уст, И в воздухе тают. Цена им – разлука. Ниточка звёзд - словно шнур бикфордов, Ночь миллиардом огней искрится. Жизнь – как затасканный сборник кроссвордов - Ответы всегда на последней странице. Полночь. Дрожит «Саперави» в бокале, Дом, милый дом. Тишина. Февраль. Чувство. Шесть букв. По вертикали. Стираю «л-ю-б-о-в-ь», пишу в клетках «п-е-ч-а-л-ь».
2023-01-29 08:54:59
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6472
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5382