КАК ЛЮБЯТ ДЕТИ
Андрій Лаврик
Отрешённо люблю тебя. Так Всевышний, Наверное, любит весь мир поднебесный. Выклянчиваю встречу, словно нищий Копеечку у церкви в день воскресный. Ловлю в сачок души твоей улыбки, Топлю в глазах бездонных свою грусть. Блестят зрачки - как Золотые Рыбки - Мои желанья зная наизусть. Твой каждый вздох - святое откровение. Твой каждый взгляд - магический магнит. Отдам тебе я сердце на хранение. Пусть кто владеет им, тот и хранит. Краснокнижные чувства числятся в раритете. Их в прайм-тайм не покажут по ящику говорящему. Я люблю тебя так же сильно, как любят дети, - Беспричинно, а значит - честно, по-настоящему.
2023-02-03 16:17:28
1
0
Інші вірші поета
СОНЕТ Вдоль дорог бегущих АДДИКЦИЯ СПОКОЕН, КАК СЭР ИЗ АНГЛИИ Я
Інші поети
нnw αsω
@hnwasw14
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3873