Уходишь ты, а исчезаю я
Как так? Уходишь ты, а исчезаю я. Душа, словно медведь, впадает в спячку. Разлука-сука топит в омуте меня – Словно Герасим бедную собачку. Я точно знаю: ты сперва уйдёшь сама, Потом исчезнет вкус от поцелуя. Ещё твой запах, что всю ночь сводил с ума, Должно быть, на подушке уловлю я. Затем, конечно, стану долго вспоминать Слова, улыбки, нежность, страсть и ласки. И постараюсь никогда больше не спать, Чтоб задержаться в нашей общей сказке. На чёрной скатерти небесной за окном Луна - словно надтреснутое блюдце. А я отчаянно опять борюсь со сном, Боясь уснуть. Точней - боясь проснуться.
2023-02-08 15:18:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2583
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3296