Чешет ветер гриву леса

Андрій Лаврик

Чешет ветер гриву леса Чуть заметным гребнем туч. Солнце шлёт из-под навеса Крыши листьев первый луч. Зашумели в ветках птицы. Утром песня их легка. Отражение зарницы Понесла к морям река. Вырастает солнца глыба! Мир проснулся. Жизнь кипит. Бьёт хвостом по речке рыба, Зверя след земля хранит. Моют росы травы тропок И нехоженых путей. Где-то призрачен и робок Отзвук голосов людей.

2023-01-22 17:54:46

Інші вірші поета

БУДЬ ТЫ ОРЁЛ, ВОРОБЕЙ ИЛЬ ЩЕГОЛ ЗАЩИТА ПРОТИВ М-КОВ На плечи реки наброшена леса рубаха ДУСЬКА

Інші поети

Elae Marks

@Elae_Marks

Brksam .G

@Tota

Mari Polishchuk

@mariPoli

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2496

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2861