БЫЛ ДЕКАБРЬ, ЗАМЕРЗАЛИ РЕКИ
Андрій Лаврик
Был декабрь, замерзали реки, Город снежной укрылся шалью. Мир, казалось, уснул навеки, Заточённый морозной сталью. Люди двигались, как пингвины, Согревали в карманах руки. Мы – заложники чувств лавины – Клятвы слышали в каждом звуке. Тучи замерли на причале. На фонарных столбах - вороньё. Мы о главном с тобой молчали, То, что вслух, - то всегда враньё. Ночь обманчиво безмятежна, В нашей комнате спрятан рай. Расставание неизбежно, Значит, крепче сейчас обнимай.
2023-01-16 14:20:58
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Романтично
Відповісти
2023-01-16 14:23:39
Подобається
Інші вірші поета
Що казати? НЕ ТАКАЯ, КАК ВСЕ Минус один друг ГАРРИ ГУДИНИ
Інші поети
Nashi
@nourashii
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1981