БЫЛ ДЕКАБРЬ, ЗАМЕРЗАЛИ РЕКИ

Андрій Лаврик

Был декабрь, замерзали реки, Город снежной укрылся шалью. Мир, казалось, уснул навеки, Заточённый морозной сталью. Люди двигались, как пингвины, Согревали в карманах руки. Мы – заложники чувств лавины – Клятвы слышали в каждом звуке. Тучи замерли на причале. На фонарных столбах - вороньё. Мы о главном с тобой молчали, То, что вслух, - то всегда враньё. Ночь обманчиво безмятежна, В нашей комнате спрятан рай. Расставание неизбежно, Значит, крепче сейчас обнимай.

2023-01-16 14:20:58

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Мартин ІДЕН

Романтично

Відповісти

2023-01-16 14:23:39

Подобається

Інші вірші поета

Палач от жертвы неотличим Амур промахнулся, такое бывает БРОДЯГА Когда любишь – особенно веришь в бессмертье души

Інші поети

Merian Varner

@merian_varner

Elae Marks

@Elae_Marks

kamilionus_

@kamilionus_

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2744

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

5181