Спогади про літо
Просто Расік
Літо - пора чудова! Пристань моя медова. Твоя колиска згадок. Наш невід'ємний спадок. Садочок наш пам'ятаєш? А я не забуду, знаєш... Дуду твою соснову Чую я знову й знову. П'ю чай, навпроти сижу, Ведем розмову живу. Впадем на траву зелену, Радість відчуєм шалену. Тепло в душі прокотилось. Сльоза по щоці покотилась. Доки серця не заснуть, Спогади наші не згаснуть...
2018-02-08 13:10:26
5
0
Інші вірші поета
Хандра Дозволь... Карі очі Гаряча кава на столі...
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6123
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5467