Осінь... вона для кожного різна.
Просто Расік
Осінь. Як пахне це слово сирістю. Від нього йде дух прілого листя, Кави, чаю, кориці та щастя. Осінь - слово, сповнене щирістю. Коли говорю "осінь", то згадую перше кохання Безтурботне, таке просте і перебите навчанням. Осінь - це час сповнений романтикою. Перші вечори під звуки гітари, Перші "мам, я до 9", пропущені пари... Осінь - це ранок і темрява за фіранкою. Коли виходиш зранку і бачиш перший іній... І ти сам собі кажеш, що настрій такий осінній. Осінь - це шурхіт золотого листя під ногами. І те відчуття, коли ти йдеш, і точно знаєш, Що колись ти цей вечір обов'язково згадаєш. Осінь так сповнена сьозами! Перші невзаємні почуття, сварки, І ти вперше береш до рук цигарки. Осінь іноді буває ніжна... Для когось тепла й затишна, Для когось сира і бездушна. Осінь... вона для кожного різна.
2018-10-16 22:24:48
9
0
Інші вірші поета
А знаєш, що хочу сказати? Зимова любов Гаряча кава на столі... Дозволь...
Інші поети
Відьма
@Aleksandritti
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3888
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1803