Осінь... вона для кожного різна.
Просто Расік
Осінь. Як пахне це слово сирістю. Від нього йде дух прілого листя, Кави, чаю, кориці та щастя. Осінь - слово, сповнене щирістю. Коли говорю "осінь", то згадую перше кохання Безтурботне, таке просте і перебите навчанням. Осінь - це час сповнений романтикою. Перші вечори під звуки гітари, Перші "мам, я до 9", пропущені пари... Осінь - це ранок і темрява за фіранкою. Коли виходиш зранку і бачиш перший іній... І ти сам собі кажеш, що настрій такий осінній. Осінь - це шурхіт золотого листя під ногами. І те відчуття, коли ти йдеш, і точно знаєш, Що колись ти цей вечір обов'язково згадаєш. Осінь так сповнена сьозами! Перші невзаємні почуття, сварки, І ти вперше береш до рук цигарки. Осінь іноді буває ніжна... Для когось тепла й затишна, Для когось сира і бездушна. Осінь... вона для кожного різна.
2018-10-16 22:24:48
9
0
Інші вірші поета
Карі очі А знаєш, що хочу сказати? Зимова любов Дозволь...
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15096
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2276