Осінь... вона для кожного різна.
Осінь. Як пахне це слово сирістю. Від нього йде дух прілого листя, Кави, чаю, кориці та щастя. Осінь - слово, сповнене щирістю. Коли говорю "осінь", то згадую перше кохання Безтурботне, таке просте і перебите навчанням. Осінь - це час сповнений романтикою. Перші вечори під звуки гітари, Перші "мам, я до 9", пропущені пари... Осінь - це ранок і темрява за фіранкою. Коли виходиш зранку і бачиш перший іній... І ти сам собі кажеш, що настрій такий осінній. Осінь - це шурхіт золотого листя під ногами. І те відчуття, коли ти йдеш, і точно знаєш, Що колись ти цей вечір обов'язково згадаєш. Осінь так сповнена сьозами! Перші невзаємні почуття, сварки, І ти вперше береш до рук цигарки. Осінь іноді буває ніжна... Для когось тепла й затишна, Для когось сира і бездушна. Осінь... вона для кожного різна.
2018-10-16 22:24:48
9
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2760
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2735