Твоє сонце
Коли твоє сонце піде на захід стрімко, А зорі погаснуть і місяць не зійде на небо І темрява вкриє і вдарить у душу мітко, І хмари потоплять захований місяць-лебідь, Коли твоя тиша вже більш не зіткнеться із вітром, Коли твої стіни вже більше не захист для тебе І думи коли розчиняються у повітрі, І тисне на тебе вага потемнілого неба, Коли вже надія лишає останню кімнату, Весняне тепло твій найзліший у світі ворог І страх із безвихіддю грають для тебе сонату, І все у блідому серці вкриває морок Згадай, що одначе, як би того не хотіли І як би та ніч не жадала побути подовше Незалежно від всього ранок всерівно прийде І знову на сході з'явиться вільне сонце.
2021-12-15 07:48:49
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ашаннiя
Дуже сильний вірш
Відповісти
2022-10-16 08:23:25
1
Владислава Тріус
@Ашаннiя Дякую :)
Відповісти
2022-10-17 19:43:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2779
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385