Немає

Владислава Тріус

Твої одвічні проблеми з ритмом, Твої маневри, твоя хода, Твої розмови, доторки, вірші, Твої слова - моя біда. Моя білизна, мої промови, Мої руді уперті коти. Вони хочуть їсти. Я! Хочу їсти. А в голові - кити... Кити, на яких тримається місто І схили, такі ж як у Дніпра, твоїх плечей і моє намисто, І ти такий мій, Твоя така я. Тембр голосу твій, манера усмішки - Все ходить за мною, як наче не зна, Що тіло твоє давно вже не поруч. Його тут немає. Й тебе тут нема...

2023-02-03 20:13:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Еліна Сірик

Дуже гарний вірш💔

Відповісти

2023-02-03 21:09:37

Владислава Тріус

@Еліна Сірик Щиро дякую

Відповісти

2023-02-04 19:22:19

Подобається

Інші вірші поета

Твоє сонце У передвір'ї сну Ніч і вереда Манюня

Інші поети

Helen Roo

@Helen_Roo

Памс

@pararampam

Олександр Тімов

@olexandr_13

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1611

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2930