Немає
Владислава Тріус
Твої одвічні проблеми з ритмом, Твої маневри, твоя хода, Твої розмови, доторки, вірші, Твої слова - моя біда. Моя білизна, мої промови, Мої руді уперті коти. Вони хочуть їсти. Я! Хочу їсти. А в голові - кити... Кити, на яких тримається місто І схили, такі ж як у Дніпра, твоїх плечей і моє намисто, І ти такий мій, Твоя така я. Тембр голосу твій, манера усмішки - Все ходить за мною, як наче не зна, Що тіло твоє давно вже не поруч. Його тут немає. Й тебе тут нема...
2023-02-03 20:13:30
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Еліна Сірик
Дуже гарний вірш💔
Відповісти
2023-02-03 21:09:37
1
Владислава Тріус
@Еліна Сірик Щиро дякую
Відповісти
2023-02-04 19:22:19
Подобається
Інші вірші поета
Твоє сонце Манюня Сварка На душі гріх, за вікном сніг...
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646