Ось так живу...
Pirania Artist
Ось так живу: скидаючись з війни в війну. І тілом ніщим із відзнакою зажури, Все б'юсь тримаючи в собі ось ці тортури. Як невільничий у полоні скрути, Крізь мене йде багато різних, чередою. У них хода поважна не швидка. І вмерти легше ані ж стать собою, Бо ні долі, ні життя. О Боже правий, важка мука - сліпим-незрячим не здобуть. Ти в світі цьому лише мука, Страждений і розрідженний, мов ртуть.
2019-12-21 08:41:46
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Gus
Чудовий вірш
Відповісти
2019-12-21 12:18:20
1
Pirania Artist
@Gus Дякую)
Відповісти
2019-12-21 12:18:43
Подобається
Інші вірші поета
Піднесення Той, ким ти його бачиш Різдво Криза
Інші поети
Ruslan
@unhappy_anonym
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528