Darling
Mémé Paradoxx
Quand la lune pose Ses rayons sur ton sourire Si tu pouvais m'emporter Avec toi Si seulement Santal et lavande Dessinés dans mon cœur Ne me rappelaient Sans cesse Le temps qui s'étire Combien tu me manques Intrigante Fascinante Nos âmes semblent Fondues d'un même éclair Mais j'ai peur Que ce ne soit qu'un rêve De me réveiller un matin Brusquement L'impression tenace Que c'est un malentendu Une allumette Que j'ai frottée Sans savoir Que le feu brûle Mais si tu pars Reviens Je ne veux rien effacer Je ne veux pas t'effacer Mémé
2022-12-27 22:25:12
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Perdix mercii ☺️
Відповісти
2022-12-28 10:29:05
Подобається
lys
C'est magnifique oh la la 🤩
Відповісти
2022-12-30 10:24:31
1
Mémé Paradoxx
@lys merci beaucoup !
Відповісти
2022-12-30 10:26:49
1
Інші вірші поета
Loin Les choses que j'ai manquées Chut ac
Інші поети
Alis Tulupa
@alis_tulupa
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1933
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2122