Si tu m'oublies

Mémé Paradoxx

Si tu m'oublies Quand on sera vieux Quand le temps se dessinera au coin de nos yeux Quand il ne restera que nous deux Je te raconterai nos aventures Nos querelles Ces soirs d'été à courir Le sourire sur les lèvres Les cheveux plein de blé Les joues rougies De coups de soleil Ces nuits À se parler Ces reflets que je vois Encore Dans tes yeux bleus Comme le lointain murmure De nos souvenirs Si tu m'oublies Je te raconterai Mémé

2024-07-13 22:31:29

1

15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (15)

Mémé Paradoxx

c'est plutôt mes poèmes où je trouve que c'est personnel et là pour le coup ça me gênerait qu'on les lise et qu'on fasse des inférences sur ma vie...

Відповісти

2024-07-14 20:00:56

Подобається

Perdix

@ Mémé Paradoxx Le nom me dit quelque-chose, à tout moment je suis abonnée à toi 😂 En tout cas j'ai vu ton compte passer Oui, je suis d'accord c'est pour ça que je les publie que sur surgebook...

Відповісти

2024-07-14 20:10:09

1

Mémé Paradoxx

@Perdix ooh c'est hyper drôle que le titre te dise quelque chose ! (jsuis contente ahah exact 🤝🏻

Відповісти

2024-07-14 21:57:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3854

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5513