Loin
Mémé Paradoxx
Comme si on l'avait arraché Un morceau de mon cœur Est parti avec toi Et je me souviens, Des tes yeux De ton sourire De toi Ton absence me pèse Attendre Tant de temps ? Tant de douleur ? Aimer autant ? J'avais ce rêve d'exister À travers ces yeux Ce sourire Loin Aucun moyen Sans toi Impossible Sans larme Avant nous avions tant Partagé De moments Esprits liés Tu devinais mes paroles Tu riais et Tes yeux bleus Ouvraient un monde Un jour seulement S'est écoulé Déjà Mal de toi Te laisser partir Te dire au revoir Je ne peux L'étincelle De mon cœur A disparu Dans tes yeux Mémé à PP
2021-08-30 13:03:31
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Mémé Paradoxx
@Cadelle Cadelle Mercii
Відповісти
2021-09-01 16:48:33
Подобається
Mémé Paradoxx
@lys On va dire que c'est à moitié fictif, mais t'inquiète, c'est passé 🙂 merci en tout cas ❤️
Відповісти
2021-09-01 16:49:29
1
lys
@ Mémé Paradoxx d'accord...❤️
Відповісти
2021-09-02 18:03:52
1
Інші вірші поета
Souvenirs étoilés Petite annonce Fuite essoufflée Histoire triste
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6103
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10096