Who is she...
Ruqayyah Jkh
She did this to us... Taking the pills was her choice in desperation.. Maybe the thought was here but i pulled the trigger.. We were so happy then,so in love.. We were so close then,so invincible.. She took the pills & everything changed.. For the worse.. Destroying her.. Destroying me.. Destroying us... Will we find that happiness back.. Will we find that love back.. Will we ever touch each other again.. Will we be one again.. She did this to us.. Who is she? Her or Me... Forgive myself she says.. Should i forgive myself for ruining us? Should i forgive myself for taking our happiness away? Should i forgive myself for making you do this to yourself? Should i forgive myself for losing you? Part of herself died then,she says.. Part of me did not die with her too then? Did she think about us then.. Did she think about me.. Did she think what this will do to us.. She killed us..& i killed her...
2018-09-14 20:03:08
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mysterious
So emotional..... Very deep and brought tears to my eyes...... Loved the writing..... 💓💓💓
Відповісти
2018-09-14 20:08:04
1
Man Vi
It's beautiful, emotional and sad)
Відповісти
2018-09-15 05:06:44
1
Інші вірші поета
Regret... The last candle... In the middle of the night... I'm torn...
Інші поети
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4110
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1531