Loss...
Ruqayyah Jkh
Tell me about your loss.. I can tell you about mine.. People come in & out of my life.. Taking pieces of me & throwing it away... I have let more people in than i can count on.. I believed in them.. I trusted them.. I had dreams with them.. Then, one day it was all gone.. They took it all away in a blink of an eye.. Losses.. Empty places in my heart.. Pieces of me taken away.. Memories of them stayed.. Haunted me.. If i knew history will be repeating itself i would not have let anyone in again.. People take take take.. Until you have nothing left to give.. Maybe anger.. Maybe bitterness.. But love.. Love is gone.. I lost me in loving her.. I lost her in loving me.. I let her go for her misery lies with me.. I added a new scar to my wound by doing so.. Loss stays forever..
2018-10-13 17:48:27
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Madison Tyler
So emotional
Відповісти
2018-10-14 08:37:54
1
Madison Tyler
It's hurts so much
Відповісти
2018-10-14 08:38:05
1
Jason Fairhurst Wall
I felt this one; believe me. Nice work.
Відповісти
2018-10-14 11:14:34
1
Інші вірші поета
Mother.. The last candle... Behind those colours.. Forgive me..
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6066
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2491