Restless...
Ruqayyah Jkh
I can't stop thinking about it.. One minute its all fine then that thought pops up.. She is going to see a guy to get married.. Thought she promised me her answer will be no, i can't stop being restless.. I want her to be happy.. It has always been her dream to settle down with a guy.. I will let her go if she gets what she seeks for.. Im just worried about the shattered pieces of me.. My heart... It can't handle another heartbreak again.. Im strong but im tired.. I have been a fighter far too long.. Im tired fighting for love.. It feels like im sinking & im trying hard not to.. Life keeps testing me everyday.. My heart is heavy.. I have that weight since yesterday.. I trust her.. Yet im restless.. Feels like im standing infront of a train & hoping it does not hit me...
2018-09-28 10:23:20
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Madison Tyler
Can relate to that though
Відповісти
2018-09-30 09:43:06
Подобається
Інші вірші поета
Our story... You... A year before... Creature of the night...
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2362
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12171