Зернятко світла
Олеся Шевчук
Не світи мені, кажу, сонце, не світи, кажу, не світи, Я відчула в собі трепіт метеликів, припливів і відпливів, і кажу тобі - просто лети. Вкороти в мені море солоне, а холоднокровність свою вертаю, Лови акустику смутку мого і дивись, як плавають кити по небокраю. Тепло достигає в мені і кожного дня падає гронами, Бо нікому його позбирати, розпізнати і скоро буде скльоване воронами. І лише Богу видно, мабуть, як пнеться зі шкіри віра, Або кулачком згорнеться і цвіте, і цвіте, і скоро заповнить собою прірву. Поміж ребер в мені сонце глибоко є ще, І не кожному в світі дано побачити це. Не кожному.
2021-01-01 19:34:43
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олеся Шевчук
Дуже Вам дякую)
Відповісти
2021-01-02 20:52:10
Подобається
Інші вірші поета
Скільки тобі Лаконічне See you tomorrow Безцінне
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2178
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2320