Зернятко світла

Олеся Шевчук

Не світи мені, кажу, сонце, не світи, кажу, не світи, Я відчула в собі трепіт метеликів, припливів і відпливів, і кажу тобі - просто лети. Вкороти в мені море солоне, а холоднокровність свою вертаю, Лови акустику смутку мого і дивись, як плавають кити по небокраю. Тепло достигає в мені і кожного дня падає гронами, Бо нікому його позбирати, розпізнати і скоро буде скльоване воронами. І лише Богу видно, мабуть, як пнеться зі шкіри віра, Або кулачком згорнеться і цвіте, і цвіте, і скоро заповнить собою прірву. Поміж ребер в мені сонце глибоко є ще, І не кожному в світі дано побачити це. Не кожному.

2021-01-01 19:34:43

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олеся Шевчук

Дуже Вам дякую)

Відповісти

2021-01-02 20:52:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10364

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2632