Мінус один
Тепло, зіткане зі щирості,
залите подихом осені,
Ходить по краю листопаду,
визирає стадії холоду,
Аби висікти хвилі,
що зимою мічені, -
Бо холод рівносильний
розколу серця.
Від пальців, що завчили напам’ять
всі вигини тіла,
Пальців, що перешіптують
голосні і приголосні грудня,
Пальців світла - вкриваєшся оберемками весни,
Аби не загубитися у мілкості
цього божевілля
І не втратити віру,
коли березень посуне лютого тижні
назавше.
2022-11-10 06:46:07
4
0