Відчуттєве
Ми сезонно заряджені осінню, передчасно усі знамена тепла губимо; Контраст холоду набирає обертів і спотикаєтеся об віру; Приналежність до рідних губ того, кого ми любимо, Ми розбиваємо пошепки у сум’яття за кілька секунд. І поки голос наш набирає домінантних рис - ми відкладаємо злість На горизонт серця, що тисне маневром холоду, Вдаряємось в прогалини часу, поки осад їсть Версію нашої чуттєвості, провокуючи нашу душевну сухість.
2021-12-09 07:56:17
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2126
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2391