Відчуттєве

Олеся Шевчук

Ми сезонно заряджені осінню, передчасно усі знамена тепла губимо; Контраст холоду набирає обертів і спотикаєтеся об віру; Приналежність до рідних губ того, кого ми любимо, Ми розбиваємо пошепки у сум’яття за кілька секунд. І поки голос наш набирає домінантних рис - ми відкладаємо злість На горизонт серця, що тисне маневром холоду, Вдаряємось в прогалини часу, поки осад їсть Версію нашої чуттєвості, провокуючи нашу душевну сухість.

2021-12-09 07:56:17

Інші вірші поета

She Файли пам'яті Лаконічне Вітряне

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Sofia Myers

@soffimyerrs

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5000

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2392