Знак питання

Weronika Nikulina

Як ми до того дійшли? До спільних думок, вражень, дій? Як ми стали тими, ким є, Просто будучи поруч разом. Як ти змінився так швидко? Дивишся в очі - пропалюєш душу.. Як я стала тою, ким навіть не мріяла? Якась не знайома мені я. Споріднені душі, і погляди, І тиснуть у грудях надто великі серця... Де я? Там де ти. І сенс в обіймах твоїх знайшла.

2018-06-10 18:14:26

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Weronika Nikulina

@Глеб Буткевич спасибо :)

Відповісти

2018-06-10 18:15:45

Подобається

Vlad Hazda

Жахливо прекрасно...

Відповісти

2018-06-10 18:24:35

1

Weronika Nikulina

@Vlad Hazda ооо, дякую 💜

Відповісти

2018-06-10 18:36:30

Подобається

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

82

2

3323

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

42

5

1334