Знак питання
Як ми до того дійшли? До спільних думок, вражень, дій? Як ми стали тими, ким є, Просто будучи поруч разом. Як ти змінився так швидко? Дивишся в очі - пропалюєш душу.. Як я стала тою, ким навіть не мріяла? Якась не знайома мені я. Споріднені душі, і погляди, І тиснуть у грудях надто великі серця... Де я? Там де ти. І сенс в обіймах твоїх знайшла.
2018-06-10 18:14:26
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Weronika Nikulina
@Глеб Буткевич спасибо :)
Відповісти
2018-06-10 18:15:45
Подобається
Vlad Hazda
Жахливо прекрасно...
Відповісти
2018-06-10 18:24:35
1
Weronika Nikulina
@Vlad Hazda ооо, дякую 💜
Відповісти
2018-06-10 18:36:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6393
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5344