Живий

Weronika Nikulina

Будь ласка, зроби вигляд, що ти залишився живим для мене. Хоч на секунду, на хвилинку зупинись. Ти зрозумієш, світ не виживе без тебе... І я не виживу... Дивись! А сонце без очей твоїх не зірка, А небо перестало бути синім.. Втонула я, остання земна квітка.. Й у клітці замкнена я опинилась... Твої вірші для мене, це натхнення... Ти віриш в невловимі чудеса, Я знаю, діям є моїм прощення, Але не зрозуміють твоїх небеса...

2018-05-21 21:45:47

Інші вірші поета

Хто така Ти й не здивований Про фізику, Фрейда і Ньютона Бездумно

Інші поети

tata

@tata4u

Romalian

@Romalian

Taeter Pompi

@TaeterSmile

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1925

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1760