Бездумно
Weronika Nikulina
Роздягайся. Пускай у вир своїх думок. Тримайся. Гаряче серце натискає свій курок. Прощайся. Непотріб в голові відбув уже свій строк. Не згадуй. Вірші про мене не пиши даремно. Розгадуй. Не мар людьми занадто та шалено. Пригадуй. І не поводь себе смиренно та нікчемно. Щезай. Нехай тебе ніхто не чує та не бачить. Стрибай. Від радості, бо смуток у житті ніщо не значить. Тікай. Нехай тебе не здоженуть.... І не пробачать. Життя набуло раптом надважливих значень...
2018-05-21 16:52:06
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євген Піпусь
Хороший вірш,з глибоким змістом та підтекстом.)
Відповісти
2018-05-21 16:53:41
2
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь Червоно дякую🔺
Відповісти
2018-05-21 16:54:27
1
Інші вірші поета
Постіронія серйозності Лиш фея Про фізику, Фрейда і Ньютона Те саме
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5148
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5885