Бездумно
Weronika Nikulina
Роздягайся. Пускай у вир своїх думок. Тримайся. Гаряче серце натискає свій курок. Прощайся. Непотріб в голові відбув уже свій строк. Не згадуй. Вірші про мене не пиши даремно. Розгадуй. Не мар людьми занадто та шалено. Пригадуй. І не поводь себе смиренно та нікчемно. Щезай. Нехай тебе ніхто не чує та не бачить. Стрибай. Від радості, бо смуток у житті ніщо не значить. Тікай. Нехай тебе не здоженуть.... І не пробачать. Життя набуло раптом надважливих значень...
2018-05-21 16:52:06
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євген Піпусь
Хороший вірш,з глибоким змістом та підтекстом.)
Відповісти
2018-05-21 16:53:41
2
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь Червоно дякую🔺
Відповісти
2018-05-21 16:54:27
1
Інші вірші поета
Пан Пересічні Спробуй Нічого нового, знову про тебе
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10231
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2058