Тиша

Настасья Агапова

Я досі мрію що згодом настане тиша. Повна. Безлюдна. Неначе пішов під лід. З кожним ковтком повітря зникає. Гли‌бше вже не пірнути, ступаю вбрід, Щоб босі ноги чіпляли шматки сузір'я, а десь в легенях застигла кров. Там я маленька, принаймі, вірю що клятий лютий скінчиться. Знов Теплі долоні закриють дитячі очі. Мабуть, достатньо біди на короткий вік. Хтось тихо плаче і щось шепоче, мені неможна дивитись. Вбік Відпливають усі страждання, я вас не чую скрізь гуркіт крил. Ніхто не знає, ця ніч остання? Щось гучно впало, ковтаю пил... Тиша тепер вкриває неначе ковдра, мамині руки залишись десь у сні. "Завтра до школи, навчайся добре" Знову маленька на тлі зими.

2022-09-30 16:53:24

12

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2526

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3862