.
Настасья Агапова
Я цілований болем. Зламаний без жалю. Знов розп'ятий лежу серед сотень собі подібних. Розкажи мені, чуєш, що знов не так? Молю. Поки світ ще не встиг розірватись. Хибно Співчувати до ляскоту у руках, переносити осінь як щось непритомно світле. Тільки дуже сміливі тримають небесний дах, інші падають вниз наче кулі, що ранять дрібно. Тільки варті життя розуміють що хоче смерть, коли крутить на пальцях натільний хрестик. Серед темних домівок розтрощених нею вщент, моє серцебиття неодмінно пестить Чийсь не звикший до тиші юнацький слух. Чиїсь стомлені очі, що місяць без сну та віри. Якщо десь є початок то, впевнений, я знайдусь серед вбитих пітьмою, нікчемних лірик.
2022-11-28 07:56:53
3
0
Інші вірші поета
.... Занадто неповний . Тиша
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2755
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5220