شمع ايكاروس
Dan
الدقيقة الواحدة و الستون باليوم الثاني و الثلاثين بالشهر، ذكري تاريخ احتراق المدينة. سطر علي الورق و سطر ملفوف بالورق بينهما شقائق النعمان و ضحل الشاطيء، اغفر لي فقد قصصت جناحاك سابقًا و لن يفيدك شمع ايكاروس تلك المرة و لو أحبتك الشمس بالمقابل. الدقيقة الواحدة و الستون باليوم الثاني و الثلاثين بالشهر، حين توقفت عن لعن الظلام اخيرًا و قمت تشعل شمعة فشبت النيران بالمدينة. عالق بمنتصف الورق، غارقٌ بماء البحر لا تبلغ السماء و لا تستوي علي أرض، متباهٍ بجناحان مثقلان بالكبر تسير نحو هلاكك كطاووس الملائكة، يدٌ ملعونة فالأرض و يدٌ تطوق السماء، لن تحبك الشمس ابدًا.
2020-07-23 12:03:11
19
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
safaa ahmed
فايتينغ
Відповісти
2020-07-23 12:32:09
2
Dan
@safaa ahmed thank u 💙
Відповісти
2020-07-23 13:31:55
Подобається
Dan
thank you so much for your kindness 💙
Відповісти
2020-07-23 14:51:13
Подобається
Інші вірші поета
الشغب و الشغف الربيع (2) قبل الشَمس الشتاء (4)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4068
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2438