الشغب و الشغف
الشغب، الشغف و متلازمة فرط الادرينالين. شيء سيعاد احيائه او ربما سيولد من جديد، او حتي قد يكون جديد كليًا. لا أحد يعلم أن كنت ستهدم المعبد تلك المرة ام ستسجد له لكني أعلم أن النار ستنالك بكل الأحوال. أنك تسقط من السماء لا تعلم عمق الأرض، تشعر الاغاني بقوة مجددًا و تشير كالمجاذيب نحو القصائد و الكتب و كأنك لم تفقد عقلك هناك سابقًا. لا أعلم أن كنت تحترق أو تتوهج لكنك تحاول بشدة كعادتك، تمضي المشاهد الواحدة تلو الأخري فتنساك و لا تنساها و تترك قلبك بالمقاهي و بين أرصفة الطرقات. قريب جدًا من الهاوية علي بعد خطواتٍ قصار من الحافة. تكاد من فرط الخوف أن تنتزع قلبك او تغلقة، تتمني فقط حين ينتهي الأمر أن تظل صالحًا للعيش. السماء تبدأ العبث مجددًا و الأرض تفتح زراعان علي نهرٍ من الخمر، لا تعمل كيف يسير الكون فجأة بنغم أغنية و كيف ظهر للصباح من العدم معني، تلتفت للازهار بالطريق و ترسل السلام مع العصافير بزاوية النافذة. لا تعلم متي عم السلام أم أخذت الحروب هدنة، لكن أعلم أنه حين يقل الشغب سألفظك و حين ينتهي الشغف ستلفظني و ستبدأ أعراض انسحاب الأدرينالين، مجددًا مجددًا.
2020-08-14 01:07:34
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
LINA
♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Відповісти
2020-08-14 01:43:02
1
LINA
جميله ♥️♥️👏🏻
Відповісти
2020-08-14 01:43:12
1
SAM
حلو جدا 💖💖
Відповісти
2020-08-14 01:46:20
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2768
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097