Верлібр №_Ілюзії
Упевнившись у своїй свободі Ми забуваємо про свої залежності І дивимося на світ крізь рожеві скельця Забуваємо Як милувалися заходом сонця Як стояли проти невгамовного вітру І задихалися в обіймах ночі Та хочемо тільки щастя Якого ніколи не було і не буде Бо не існує його Такого Як ми собі уявляємо І розчарувавшись у всьому Вже не такі певні у свободі Тріскає скло І доводиться повертатися до буденного Забуваючи Що це і є щастя
2019-07-25 17:17:11
2
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3976
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3541