Верлібр №_Ілюзії
Упевнившись у своїй свободі
Ми забуваємо про свої залежності
І дивимося на світ крізь рожеві скельця
Забуваємо
Як милувалися заходом сонця
Як стояли проти невгамовного вітру
І задихалися в обіймах ночі
Та хочемо тільки щастя
Якого ніколи не було і не буде
Бо не існує його
Такого
Як ми собі уявляємо
І розчарувавшись у всьому
Вже не такі певні у свободі
Тріскає скло
І доводиться повертатися до буденного
Забуваючи
Що це і є щастя
2019-07-25 17:17:11
2
0