Верлібр №_Ілюзії

Miriam Krips

Упевнившись у своїй свободі Ми забуваємо про свої залежності І дивимося на світ крізь рожеві скельця Забуваємо Як милувалися заходом сонця Як стояли проти невгамовного вітру І задихалися в обіймах ночі Та хочемо тільки щастя Якого ніколи не було і не буде Бо не існує його Такого Як ми собі уявляємо І розчарувавшись у всьому Вже не такі певні у свободі Тріскає скло І доводиться повертатися до буденного Забуваючи Що це і є щастя

2019-07-25 17:17:11

Інші вірші поета

У небі краще Грип Засніжені думки Легкість душі

Інші поети

Akira Yamanoka

@sasha_karabash

Світлана Корнійчук

@svitlana_korniychuk_ehci

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3354

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2260