Весна

Miriam Krips

Надворі квіти розцвітають. Я ніжний запах їх вдиха. У небі птахи пролітають. Із легкістю душа зітха. Бринить мелодія мажорна, Неначе пісня солов'я, Неначе сила чудотворна Творить вселенськії дива. Трава на лузі зеленіє, З'являється на гілках цвіт, Туман за полем бовваніє, Синіє небо на весь світ. Весна приходить так раптово, Без стуку в двері, у вікно, Тоді, коли ми не готові, Хоч мали б бути вже давно. Вона прийде у кожне серце, Зігріє маминим теплом. І, наче, рІзке, гостре скерцо, Струмки наповнить джерело. Я побіжу за течією, Пущу кораблик по воді. Він попливе кудись із нею, А потім зникне в далині.

2019-06-24 13:23:42

Інші вірші поета

Втома Крила Верлібр №_Ілюзії Повертайся у снах...

Інші поети

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

His Queen

@his_queen0926

I_am_not_star

@I_am_not_star

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9247

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5801