Предчувствие
Луну развернуть бы конечно же надо. Под ней наши гадость, беда и утраты. Она виновата за наши печали. Её, как лампаду, когда-то нам дали. Как странник проходит она небосводом, Так светит всем в окна, как манит свободой. И смотрит на Землю одной стороною, Как будто жена, недовольная мною. Всю жизнь ожидаю, друзья, я мессию, Которого люди когда-то просили. Он судьбы разрулит, он всем нам поможет. Прекрасный мужчина и праведный тоже. На ослике белом, в чалме и в халате Стрелою пронзит мир позором объятый, От господа Бога, а с Богом не спорят, Спокойный как время, бездонный как море. Но, видно, живём недостаточно плохо. К последним надеждам стремится эпоха, К лампаде последней, которой разбиться. Луна ещё светит, и боль ещё длится.
2023-08-09 07:03:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5144
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2654