Круговорот
Весна, конечно, ни бывает не права. Весной кружится голова и песен звуки. В речах при встречах ни намёка на разлуки, И, словно в море реки, руки в рукава. И даже бури, даже дурь и даже шторм, А с нашей дурью той весной граничат беды. Так велики нам наши малые победы: Хватай ещё, даруй ещё, веснуй ещё. Но следом лето, чьё тепло нам принесло: Решений главных, тучек белых и народа. И станут рабством: выбор, вера и свобода, И будет счастье, что в дорогу увело. А за теплом приходит осень, как назло. За ней крадутся и предательство сомнений, И унижений, и победный праздник лени Ложится тенью на фигуру и чело. Вдруг наступает не стесняясь листопад, Украсив время разноцветьем чувств и мыслей, И мы, идя вперёд, во снах глядим назад, Нам ветры дуют и несут прозренья быстры. И это праздник смерти и последних дат, Но так не хочется расстаться и порою Мы понимаем, как не дорого мы стоим, Не больше пули, даже если ты солдат. Но праздник кончился, а ты ещё живёшь И по ночам идёшь как снег на лист бумаги. И эти строчки, как бездомные бродяги, И счастье было, и его опять ты ждёшь. Но если правильный судьбою выбран путь, И жизнь подарит и страданья, и измену, Ты, покидая сцену, всем даруешь цену, Чтоб не купить, и не продать, но лишь уснуть. А дальше смерть, что не уход, а переход, Да будет суд, где воздадут за всё, что прожил. И счастлив тот, кто не копил, но подытожил, Дожди не кончатся, снег без тебя идёт, И жизнь, конечно, ни бывает не права. И вновь кружится голова и песен звуки. В речах при встречах ни намёка на разлуки, И, словно в море реки, руки в рукава.
2023-09-03 08:21:06
0
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1171
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1528