Боль заложника
Страна моя, теперь меня послушай, Не торопясь послушай, не спеша. Я часть твоей души, пусть вечно в уши Моя любовь течёт в тебя шурша. Я взятый в плен нашкодивший ребёнок, Заплаканный, прикованный к стене. Я брошен, словно маленький котёнок, Как мяч через окно и больно мне. Я здесь, где жизнь моя не стоит даже Наручников, стянувших кисть руки. Я стал предметом купли и продажи, И вёдрами не вычерпать тоски. Летят к свободе вверх из горя мысли, Надежд и устремлений жизни край. Я грязный ком земли, летящий быстро За всеми вслед в небесный вечный рай. За теми, кто уже убит навечно, Лёг в землю под которой я стою. Я стон и боль скорбящих чёрных женщин. Я жив ещё поскольку вас люблю.
2023-10-19 12:37:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536