Боль заложника
Страна моя, теперь меня послушай, Не торопясь послушай, не спеша. Я часть твоей души, пусть вечно в уши Моя любовь течёт в тебя шурша. Я взятый в плен нашкодивший ребёнок, Заплаканный, прикованный к стене. Я брошен, словно маленький котёнок, Как мяч через окно и больно мне. Я здесь, где жизнь моя не стоит даже Наручников, стянувших кисть руки. Я стал предметом купли и продажи, И вёдрами не вычерпать тоски. Летят к свободе вверх из горя мысли, Надежд и устремлений жизни край. Я грязный ком земли, летящий быстро За всеми вслед в небесный вечный рай. За теми, кто уже убит навечно, Лёг в землю под которой я стою. Я стон и боль скорбящих чёрных женщин. Я жив ещё поскольку вас люблю.
2023-10-19 12:37:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5771