Боль заложника
Страна моя, теперь меня послушай, Не торопясь послушай, не спеша. Я часть твоей души, пусть вечно в уши Моя любовь течёт в тебя шурша. Я взятый в плен нашкодивший ребёнок, Заплаканный, прикованный к стене. Я брошен, словно маленький котёнок, Как мяч через окно и больно мне. Я здесь, где жизнь моя не стоит даже Наручников, стянувших кисть руки. Я стал предметом купли и продажи, И вёдрами не вычерпать тоски. Летят к свободе вверх из горя мысли, Надежд и устремлений жизни край. Я грязный ком земли, летящий быстро За всеми вслед в небесный вечный рай. За теми, кто уже убит навечно, Лёг в землю под которой я стою. Я стон и боль скорбящих чёрных женщин. Я жив ещё поскольку вас люблю.
2023-10-19 12:37:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2449
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4987