Боль заложника
Страна моя, теперь меня послушай, Не торопясь послушай, не спеша. Я часть твоей души, пусть вечно в уши Моя любовь течёт в тебя шурша. Я взятый в плен нашкодивший ребёнок, Заплаканный, прикованный к стене. Я брошен, словно маленький котёнок, Как мяч через окно и больно мне. Я здесь, где жизнь моя не стоит даже Наручников, стянувших кисть руки. Я стал предметом купли и продажи, И вёдрами не вычерпать тоски. Летят к свободе вверх из горя мысли, Надежд и устремлений жизни край. Я грязный ком земли, летящий быстро За всеми вслед в небесный вечный рай. За теми, кто уже убит навечно, Лёг в землю под которой я стою. Я стон и боль скорбящих чёрных женщин. Я жив ещё поскольку вас люблю.
2023-10-19 12:37:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2926
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5890