И создал Бог
Мне попросить Тебя, мой Бог, позволь, – Чтобы не стать законченной скотиной, Кусочек тела, чувствовать им боль, Чужую боль, которую причиной Я стал. Пусть эта боль – не боль души. Не каждого ты наградил душою. Пусть будет боль остра – карандаши Точить, – из тела, чтобы броситься на волю, Чтобы она не дала мне уснуть, Чтобы пружины лопнули над веком. Почувствовать, и изменю я суть, И стану наконец-то человеком.
2024-01-07 09:30:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2542
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2259