Великий механізм
Marina Parthenovith
Слова-це механізм, Що круте всі гайки. А ці гайки-це речення, Що ринуть без упину. Сказавши тільки слово, Ми можемо убити. І неважливо Чи рідна це людина. Хоч слово і одне, А речень ціла купа. І потонути в ній Не так уже і важко. Говорячи приємне, Ми ранимо ще більше. Говорячи погане, Ми можем врятуватись... Слова-це механізм, Що круте всі гайки. Покруте вліво-біль, А вправо, тільки щастя.
24.04.2018
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
ЭлеоНора
Гарно☀️
Відповісти
24.04.2018, 22:56
1
Marina Parthenovith
@ЭлеоНора Дякую)
Відповісти
24.04.2018, 22:57
Подобається
Mene.net
Мені дуже сподобалось, але є кілька суржиків
Відповісти
25.04.2018, 16:14
1
Інші вірші поета
Старіння Наболіло. Кохання, яким воно є Не треба суїциду!
Інші поети
Леся
@lesia62
Jobele Dumanag
@word_craftsman
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1905
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9600