Великий механізм
Marina Parthenovith
Слова-це механізм, Що круте всі гайки. А ці гайки-це речення, Що ринуть без упину. Сказавши тільки слово, Ми можемо убити. І неважливо Чи рідна це людина. Хоч слово і одне, А речень ціла купа. І потонути в ній Не так уже і важко. Говорячи приємне, Ми ранимо ще більше. Говорячи погане, Ми можем врятуватись... Слова-це механізм, Що круте всі гайки. Покруте вліво-біль, А вправо, тільки щастя.
2018-04-24 20:54:15
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
ЭлеоНора
Гарно☀️
Відповісти
2018-04-24 22:56:42
1
Marina Parthenovith
@ЭлеоНора Дякую)
Відповісти
2018-04-24 22:57:39
Подобається
Mene.net
Мені дуже сподобалось, але є кілька суржиків
Відповісти
2018-04-25 16:14:13
1
Інші вірші поета
Люби Книгу-Життя Як хочеться... Старіння Кохання, яким воно є
Інші поети
Danny
@danny_o91s
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4283
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13482