Кохання, яким воно є

Marina Parthenovith

Про кохання пишуть усі, Навіть і я вже писала. Ці вірші неймовірні Але такі печальні... То кидають, то знову разом, Чому усе погано? Життя, не справедливе... То кидає, то знову разом... Чому розбитії серця, Зцілити не можливо? А взагалі можна... І знов пішли рядки. Шкода мені усіх, Хто не кохав, а захворів. Шкода мені і тих, Хто не зіщнався. Шкода мені і тих, Кого покинули, давно вже... Шкода і тих, Хто кинув серед щасття. Дівчата, не сумуйте, Усе іще тай буде. Час все розтавить по місцях. Ви тільки не хвилюйтесь. Тай хлопці, не треба розтавання, Спертним все заливати. Не треба, іще їх стільки буде, Що аж набридне те кохання. Усі говорять, Що коли людина покохала, То вона щаслива... Щось не дуже видно... Тому напевно, Що кохання-це не щасття, Це біль й рощарування... Але вибір за вами.

2018-05-04 14:22:05

Інші вірші поета

Я буду мовчати Люби Книгу-Життя Ненависть ...Ностальгія...

Інші поети

RETURN Зігфрід#ВGD

@tog

Dragana Boskovic

@justletmesleep

Eva Bush

@Eva_Bush_

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5469

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4360