Емма Адельманн

-Прошу леді Адельманн...

Я схвильовано підійшла до кулі і поставила руки. Потім закрила очі і розслабилися.Я стояла собі і тут чую чомусь всі ахають. Я відкрила очі і оглянулася, всі здивовано дивилися на куль.Навіть серйозний архімах дивився то на мене і на куль,  як на сьоме диво світа. І тому я повернулася і сама взглянула на куль і охнула.

Куля була різноколорова: червона, зелена, голуба, чорна, фіолетова, біла і золота. Я зразу забрала руки і сховала їх за спиною.

Повернулася до всіх.Нарешті архімаг сказав:

-Кхм..-прочистив він горло.-Що ж вітаю у вас магія вогню, землі, води, некромантії, видящої, повітря  і менталістики.Це чудово!

-Справді?-я вже в умі собі представила як мене закриють в якісь кімнаті і будуть ставити опити.

-Так.-задумчево відповів він дивлячись на мене.-То нічого що вкогось одна а вкогось багато.Але мені прийдеться з вами поговорити.-він подивився на дівчат і сказав:- Наодинці.

Всі все зрозуміли і бистро направилися на вихід.Коли всі вийшли він направився до мене.

-Що ж Еммо а я думав чому ви не прийшли на роботу.

-Володимир Романович я попала в аварію.Я вас обше не очікувала тут побачити.-сказала я .

-Та як і я тебе. Тож я побажаю тобі виграти.-сказав він розглядаючи мене. І тут мене прошибло я ж стою тут можна сказати майже голісінька.

-Емм... Не потрібно мені побажань, я не збираюся тут вигравати. Можна я вже піду?

-Можна. А і ще нікому не кажи що ми с тобою знайомі.

-Добре.А і ще одне питання. А чому ви всі здивувалися що мене так багато дарів?

-Тому що в тебе обще не мало його бути, або був би але максимум один.

-Чому?-здивовано спитала я.

-Тому що ти не з цього світу. Ті двоє які з Землі не мають дару, а та одна дівчина яка має два дара, вона можна сказати з іншого королівства та щей вона принцеса.

-Тобто..

-Так багато дарів мають приближені до правителів або сім'я правителів.-сказав. він.- А ти вобще маєш їх аж сім.

-То капець. А я думала не буду себе дуже проявляти, і може вийду з відси.-вздохнула я.

-Тепер тобі проходу не дадуть. Але я навіть уяви не маю де ти взяла стіки дарів.Все можеш йти. До зустрічі!

-До зустрічі!-відповіла я. І направилися до двері.

Відкривають її мені я вихожу, і дивлячись вниз врізаюся в когось. Піднімаю голову, а там....