Емма Адельманн

Проснулася я від стука в двері. Бистро натягнула халат.

-Війдіть.-крикнула я. Двері відкриваються і заходе та сама дівчина що приносила мені книгу. Але була вдягнута вже в зелене плаття.

-Доброго дня, леді Адельманн.
Мене звати Селена. Я буду вашою служанкою до кінця Відбіру, а якщо ви пройдете його то стану вашою фрейліною.-сказала вона.- Зараз ви повині вибрати собі фасон і колір плаття.

-Добре, Селена. І я думаю що ти можеш мене називати Еммою. Якщо ми будемо бачитися часто.

-Ну..-зам'ялася Селена.-Добре Емма. А ще по-секрету вибирай фасон по пишніше, тому що після знайомства з всіма буде бал.

- Добре що я ходила на бальні танці, думала не потрібно, марно час трачу, а ні всеж таки згодилося.

-О так це чудово!- вскрикнула Селена.-Деякі претендентки навіть з нашого світу не вміють танцювати.

-Що справді?-здивувалася я.- А я думала що в вашому світі всі вміють танцювати.

-Ну не всі хочуть такому вчитися.Так ми відійшли від теми. Так які вам більше плаття подобаються?

-Ну мені подобається...-задумалася я .- Навіть незнаю.

-Тоді виберу я вам, якщо ви непротив?

-Ні непротив.А і ще Селена можна задати тобі одне питання?

- Задавайте.

-Ну а скільки тут нас?

-Тобто?-незрозуміла Селена.

-Скільки претендентків є, окрім мене? І чи є ще з мого світу чи ні?

-Хм.. Здається претендентків всього двадцять, разом з вами. Сімнадцять повині бути з цего світу, а троє з вашого. Як мені сказали то вони обрадувалися що можуть тут стати королевою, а ви чомусь ні.-задумчево сказала вона.

-Тому що я не хочу бути ні королевою, ні принцесою. Якщо чесно, я би ліпше залишилася в свому світі.

-Зрозуміло. Так давайте вернемося до плаття. Я думаю що вам підійде пишне, чорне плаття. Як думаєте прекраси будете одягати?-запитала Селена.

-Якщо потрібно то буду. Не хочу виділятися.

-Значить будете. Я підбиру вам кольє, сережки і діадему.

-А діадема точно потрібна?

-На перше знайомство і перший бал так, але якщо хочете можу не підібрувати.

-Ні якщо потрібно, то підбери.

-Добре піду підберу а ви тут посидіть.-сказала вона входячи в гардеробну.

Я так скучаю за домом. Цікаво як рідні там, пережили мою смерть. Думаю ніяк , тому що мами у мене не було померла при родах, а батько одружився на іншій і ненавидів мене, через те що мати померла. Рідна людина яка напевне поплаче на похоронах це є бабуся. Вона завжди мене розуміла і підтримувала в різних ситуаціях. Цікаво як подруги відреагують. У мене їх було дві. Але вони не дуже іскрині були. Добре що мені дали ще один шанс на життя. Я буду надіятися, що справді після того як програю хоч один конкурс, то вони мені дадуть тутешні гроші. Все не потрібно на далеко задувуватися. Ой мене напевне вже втретє кличуть шось я задумалася.

-Еммо!!!-кликнула мене Селена.

-Що?

-Підійдіть сюди, і подивіться яке я вам плаття підібрала.-я встала і пішла в гардеробну.Зайшла і так і застигла.-Подобається?

Я незмогла вимовити ні одного слова. Плаття мені дуже подобалося. Воно було схоже на нічне небо. Само плаття чорне, а на ліфі воно покрите камушками. Чорні туфлі і прекраси.

-Вав..-вирвалося в мене.- Воно прекрасне. В тебе хороший смак.

-Дякую.-смущено відповіла Селена.