Запах сухої трави..
Вона була так близько від мене. Губи торкались вуха мого. Я не бачив обличя її, Вона обіймала зі спини тіла мого.. Я дивився вперед, Але відчував тільки дівчину ту. У спину впирались груди м'які, Волосся її лоскотало шию мою. Я дивився вперед, де нічого не було. Від неї пахло бузком квітучим - Чарівної сили парфуми. Її руки, сильні й красиві Обвивали плечі мої все спускаючись вниз. Кожен дотик її настільки був ніжний, Що дихати я зовсім не міг. Вона шепотіла на вухо мені. Я не розчув жодного слова Вона щось казала, а я був німий. Тільки запах я чув від слів тих. Її подих, як свіже скошене поле Її запах, свіжої майже сухої трави...
2023-07-30 20:14:42
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Lexa T Kuro
@Хонна Та це круто!👍👍👍 Ви я бачу "багатогранна" людина! Таким і залишайтеся! Я обожнюю людей, які не бояться висловлювати свою точку зору та буди поза натовпом😉👍
Відповісти
2023-08-01 07:07:13
1
Хонна
@Lexa T Kuro іноді я настільки "багатогранна" людина, що аж лячно😂
Відповісти
2023-08-01 07:28:39
1
Lexa T Kuro
@Хонна Та то круто!) 🔥👍
Відповісти
2023-08-01 07:40:48
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12259
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4521