Ζεύς
І був він там, Сидів на троні він. То дім його Небесна скеля та. Олімп – то дім царя. Він перший бог, отець великих багатьох. Громовержець Зевс – син вічності. Він вбив його, пошматував його. Отця свого, але живим залишився. Його називають суворим. Його називають могутнім. Але ніколи не скажуть про нього – добрий, І не почуєш від нього жодного слова подяки. Він завжди самотній, він завжди один. Кожен цар, навіть бог, - одинокий. Кожен король тільки один. Тож характер, як ти розумієш Зевс має не дуже. Його блискавки завжди сердиті. Він завжди похмурий. Жодна фреска не зображає Царя всіх богів, що сміється. І ніколи про Зевса не скажуть – доброзичливий.
2023-08-01 17:43:23
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Lexa T Kuro
А ще й він ревнивий та підступний) ...Коротше кажучи, розклали ми всі тут Зевса по-повній) Але ж це правда, а на правду не ображаються так?😉 Цікавий вірш! Ти молодець 👍☀️
Відповісти
2023-08-05 13:12:02
Подобається
Хонна
@Lexa T Kuro боги можуть дозволити собі ображатись на правду😅
Відповісти
2023-08-05 13:14:52
1
Lexa T Kuro
@Хонна На жаль, це так. Вони ж боги.😏
Відповісти
2023-08-05 13:18:29
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3100
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10895